Висвітлено питання токсикології бойових отруйних речовин, які перебувають на озброєнні ряду іноземних армій, компонентів ракетного палива, технічної рідини, сильнодіючих отруйних речовин, природних отрут, засобів проведення хімічної розвідки та індикації отруйних речовин. Досліджено дію іонізуючого випромінювання на організм людини. Наведено характеристики ядерних вогнищ, військових і медичних засобів захисту від зброї масового ураження.

Освещены вопросы токсикологии боевых отравляющих веществ, которые находятся на вооружении ряда иностранных армий, компонентов ракетного топлива, технических жидкостей, сильнодействующих отравляющих веществ, природных ядов, средств проведения химической разведки и индикации отравляющих веществ. Исследовано действие ионизирующего излучения на организм человека. Приведены характеристики ядерных очагов, военных и медицинских средств защиты от оружия массового поражения.

Висвітлено досвід впровадження культури безпеки в ядерній галузі України, Російської Федерації, країн Східної Європи та США з метою забезпечення безаварійної роботи атомних станцій та інших установок. Визначено ефективність і перспективи впровадження концепції культури безпеки у галузях авіації та космонавтики. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій щодо впровадження культури безпеки, встановлено показники визначення її стану на АЕС України. Охарактеризовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення розвитку культури фізичної ядерної безпеки в Україні та наведено рекомендації щодо її удосконалення.

Освещен опыт внедрения культуры безопасности в ядерной отрасли Украины, Российской Федерации, стран Восточной Европы и США с целью обеспечения безаварийной работы атомных станций и других установок. Определены эффективность и перспективы внедрения концепции культуры безопасности в отраслях авиации и космонавтики. Проанализирована деятельность международных организаций по внедрению культуры безопасности, установлены показатели определения ее состояния на АЭС Украины. Охарактеризовано современное состояние нормативно-правового обеспечения развития культуры физической ядерной безопасности в Украине и приведены рекомендации по ее усовершенствованию.

На основі аналізу нормативно-методичної бази організації радіаційного контролю, тактико-технічних характеристик загальновійськової апаратури радіаційної розвідки та дозиметричного контролю, специфіки організації служби в Чорнобильському угрупованні військ і особливостей проведення відновлювальних дезактиваційних робіт у районі Чорнобильської катастрофи за участю військових частин і підрозділів запропоновано методологічні підходи до реконструкції та верифікації доз опромінення військових ліквідаторів.

На основе анализа нормативно-методической базы организации радиационного контроля, тактико-технических характеристик общевойсковой аппаратуры радиационной разведки и дозиметрического контроля, специфики организации службы в Чернобыльской группировке войск и особенностей проведения восстановительных дезактивационных работ в районе Чернобыльской катастрофы с участием военных частей и подразделений предложены методологические подходы к реконструкции и верификации доз облучения военных ликвидаторов.

За допомогою методу FISH проведено реконструкцію індивідуальних і групових доз опромінення у цивільних (18 осіб) та військових (22 особи) ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Установлено, що у ліквідаторів з Національного реєстру домінували випадки з перевищенням індивідуальних офіційних доз опромінення над FISH-дозами, в той час як у осіб з реєстру Міністерства оборони України переважали випадки з деякою недооцінкою індивідуальних офіційних доз у порівнянні з біологічними дозами. За середньогруповими значеннями біологічних доз опромінення (45 та 43 сГр відповідно) обидві групи віднесено до справжньо "високодозних".

Викладено методологічні підходи до розробки, прийняття та обслуговування проектної загрози (ПЗ) ядерним матеріалам та установкам на підставі проведених наукових досліджень, положень і підходів документів МАГАТЕ. Наведено рекомендації щодо зниження загрози ядерного тероризму в Україні на основі запровадження методології ПЗ.

Изложены методологические подходы к разработке, принятию и обслуживанию проектной угрозы (ПУ) ядерным материалам и установкам на основании проведенных научных исследований, положений и подходов документов МАГАТЭ. Даны рекомендации по снижению угрозы ядерного терроризма в Украине на основе внедрения методологии ПУ.

Подано детальну інформацію про ядерну зброю, зокрема, історію її створення, характеристику радіоактивності та іонізуючого випромінюваня, описання ядерних боєзарядів та уражаючих факторів, видів вибухів, методи оцінювання радіаційної обстановки. Значну увагу приділено радіаційній зброї, її технології одержання та техніці застосування, радіаційним інциндентам та аваріям, можливим наслідкам радіаційного теракту. Описано біологічні наслідки дії іонізуючого випромінювання на організм людини, питання організації медичної допомоги ураженим, деякі складові системи захисту від уражаючих факторів ядерної зброї (дозиметричний контроль і види медичного захисту). Акцентовано на питаннях медичного захисту особового складу у випадку ядерного вибуху.

Проанализированы история становления концепции культуры безопасности, опыт и проблемы внедрения в атомной энергетике, а также обоснована необходимость использования этой концепции в медицинской практике.

На некоторых примерах сделана сравнительная оценка влияния радиационных и нерадиационных антропогенных факторов на состояние здоровья населения Украины. Установлено: существует ряд общих конкретных для радиации и ксенобиотиков механизмов влияния на клетки живых организмов; патогенетические механизмы действия ксенобиотиков и ионизирующей радиации однонаправлены - при высоких дозах преимущественно прямого действия, а при малых низкой интенсивности - преимущественно опосредованно; при анализе данных относительно онкологических заболеваний отсутствуют доказательства об их "автономной" причинной связи с последствиями Чернобыльской катастрофы - ни по региональной, ни по временной, ни за органоспецифичности.

Розглянуто проблеми державної політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Наведено методологічні підходи до соціально-економічного відродження радіактивно забруднених унаслідок цієї аварії територій. Додано матеріали "круглого столу", що відбувся 29 березня 2011 р. у Національному інституті стратегічних досліджень.

Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід формування культури безпеки. як наукової, організаційної та світоглядної концепції. Досліджено дані, що свідчать про значні втрати для економіки і суспільства, спричинені нехтуванням принціпів культури безпеки. Запропоновано рекомендації, врахування яких прискорить впровадження культури безпеки в Україні, що є значним резервом для підвищення загальної безпеки життєдіяльності населення.

Наведено інформаційні та аналітичні матеріали, що висвітлюють діяльність створеної у березні 2011 р. при Національному інституті стратегічних досліджень Міжвідомчої експертної робочої групи (МЕРГ) з питань протидії загрозам розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення, а також пов'язаних з ними терористичних загроз, і захисту критично важливої для забезпечення життєдіяльності держави інфраструктури. Подано матеріали, що стосуються створення групи, а також окремі доповіді та повідомлення членів МЕРГ з актуальних проблем, віднесених до компетенції групи. Представлено аналітичну доповідь, присвячену актуальним проблемам протидії незаконному обігу ядерних та інших радіоактивних матеріалів, а також ядерному та радіаційному тероризму.

Розглянуто Йокогамську стратегію і план дій, Міжнародну стратегію зменшення небезпеки лих, доповідь ООН "Зниження ризику катастроф - завдання розвитку. Глобальна доповідь", Хіогська рамкова програма дій на 2005 - 2015 рр., документи ООН: Генеральна асамблея й Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих.

Рассмотрены Йокогамская стратегия и план действий, Международная стратегия уменьшения опасности бедствий, доклад ООН "Снижение риска катастроф - задача развития. Глобальный доклад", Хиогская рамочная программа действий на 2005 - 2015 годы, документы ООН: Генеральная ассамблея и Международная стратегия уменьшения опасности бедствий.

Розглянуто підходи до реагування на терористичні акти після подій 11 вересня 2001 р. Проаналізовано систему реагування на терористичні акти в межах національної системи антикризового реагування - реалізації системного підходу до розв'язання проблем. Визначено роль національного координувального органу та комплексного планування реагування на надзвичайні радіологічні ситуації.

Розглянуто актуальні питання організації та проведення практичного заняття у вищому військово-медичному навчальному закладі. Визначено місце практичного заняття як основного виду навчальних занять на післядипломному етапі підготовки військово-медичних фахівців і роль науково-педагогічних працівників, висококваліфікованих лікарів та наставників.

З використанням верифікованих доз зовнішнього опромінення і реконструйованих доз внутрішнього опромінення оцінено колективну ефективну дозу опромінення військовослужбовців Чорнобильського угруповання військ з огляду на неоднорідність військових частин за радіаційно-гігієнічними умовами праці, а відповідно, і середніми дозами опромінення.

Проаналізовано існуючі засоби профілактики радіаційних уражень, наявні нормативно-правові документи з питань організації медичного протирадіаційного захисту різних категорій персоналу і населення, а також практику використання радіозахисних препаратів за умов підвищеного радіаційного впливу. Акцентовано увагу на необхідності доопрацювання нормативно-правової бази з протирадіаційного захисту людей в аспекті покращання організації використання радіопротекторів.

Проанализированы существующие средства профилактики радиационных поражений, имеющиеся нормативно-правовые документы по вопросам организации медицинской противорадиационной защиты разных категорий персонала и населения, а также практика использования радиозащитных препаратов в условиях повышенного радиационного влияния. Акцентировано внимание на необходимости доработки нормативно-правовой базы по противорадиационной защите людей в аспекте улучшения организации использования радиопротекторов.

З урахуванням міжнародного, регіонального досвіду та деяких країн з управління якістю медичної допомоги і запобігання негативним наслідкам діяльності в медичній сфері висвітлено проблеми безпеки хворих в Україні. Виявлено значне відставання національної системи охорони здоров'я з впровадження сучасних стратегій формування безпечного лікарняного середовища. Запропоновано підходи, що можуть сприяти мінімізації ризиків для хворих у вітчизняних лікувально-профілактичних установах.

Мета дослідження - оцінка стану безпеки пацієнтів, яким проводиться радіаційна терапія, і масштабів медико-соціальних наслідків помилкових дій персоналу в цій сфері. Досліджувались результати міжнародного ТЛД аудиту (МАГАТЕ/ВООЗ) як дозиметрії під час проведення процедур на кобальтових телегамма апаратах в Україні, а також нормативно правова база щодо забезпечення безпеки надання радіотерапевтичної допомоги, наукові публікації з безпеки пацієнтів. Методи дослідження: статистичний, аналітичний, бібліографічний, системного підходу. На прикладі променевої терапії з використанням результатів міжнародної програми МАГАТЕ/ВООЗ по ТЛД аудиту як дозиметричне калібрування апаратів дистанційної гамма-терапії в Україні з 1998 по 2014 рр. зроблено спробу оцінити масштаби медико-соціальних наслідків недооцінки лікарських помилок в онкорадіологіі. Попередньо ідентифіковано проблеми нормативно правового характеру медичних помилок у онкорадіології. Висновки: проблема медичних помилок під час лікування онкохворих з застосуванням радіаційних методів в Україні є надзвичайно актуальною. Зазвичай проблеми помилок у онкорадіології розглядаються в організаційному, методичному, кадровому та технічному аспектах, при цьому не висвітлюються медико-соціальні наслідки проблеми. За оптимістичним варіантом від помилок, пов'язаних тільки із розрахунком дози, можуть страждати близько 10 тис. онкохворих на рік, а за песимістичним - кількість таких хворих за такий же період може сягати 15 тис. чоловік. У онкорадіологіі з міркувань безпеки пацієнтів є проблеми правового характеру, що потребують з'ясування. Першочерговим завданням щодо підвищення безпеки хворих у онкорадіологіі є облік і аналіз дефектів променевої терапії та їх наслідків.

Мета дослідження - на основі даних аналізу літератури й електронних інформаційних баз визначити пріоритетні проблеми фармаконагляду для створення безпеки пацієнтів і безпечного лікарняного середовища (ЛС). Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного аналізу (інформаційно-аналітичного узагальнення даних із наукових літературних джерел). За даними наукової літератури визначено основні завдання та цілі системи фармаконагляду й оцінено її значення в формуванні безпеки ЛС і, зокрема, безпечності застосування лікарських засобів (ЛЗ). Визначено комплекс заходів, спрямованих на зменшення частоти медичних помилок, розвитку побічних реакцій і запобігання випадкам неефективності ЛЗ та, як наслідок, на підвищення безпеки ЛС. Проблема безпеки ЛС є актуальною для всіх країн і всіх систем охорони здоров'я, а забезпечення безпечного застосування ЛЗ є однією з найважливіших її складових. Побічні реакції, помилки та випадки неефективності ліків, які виникають під час використання ЛЗ, є важливими складовими небезпеки ЛЗ. Робота систем фармаконагляду відіграє важливу роль в убезпеченні пацієнта шляхом зменшення ризиків виникнення побічних дій і помилок за використання ЛЗ, попередження неефективності медикаментозної терапії та здатна оптимізувати витрати на систему охорони здоров'я. Розробка нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики несприятливих наслідків медикаментозної терапії є вкрай актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці заходи в світовому масштабі надають можливість врятувати мільйони життів і сприятимуть економії матеріальних ресурсів.

Цель публикации - оценка безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Киева, Житомира и Житомирской области для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. При проведении исследования были использованы библиосемантичний, гигиенический, анкетно-опросный, статистические методы и методы сравнительного и системного анализа. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников Житомирской области, которым поставлен диагноз острого профессионального заболевания COVID-19, преобладали медицинские сестры (38,57 %). Второе ранговое место по уровню заболеваемости COVID-19 занимали младшие медицинские сестры (26,1 %), третье - фельдшеры (5,31 %). Заболеваемость врачей ранжировались в такой последовательности: врачи ОПСМ - 4,85 %, врачи-хирурги - 4,16 %, врачи-анестезиологи - 2,54 %, врачи-инфекционисты - 2,08 %, врачи-рентгенологи - 1,85 %. Такое распределение по медицинским профессиям в целом наблюдается по всем областям Украины. Риск заразиться SARS-CoV-2 для медицинских работников по состоянию на начало октября был выше в 3,8 раза, чем среди общего населения. Риск умереть от COVID-19 у работников здравоохранения выше в 1,5 раза, чем среди общего населения. Главными причинами высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинского персонала на COVID-19 в Украине следует определить работу в очаге заболевания, личную неосторожность пострадавших, не полную обеспеченность ЛУ кадрами, медицинских работников СИЗ; неиспользование СИЗ при их наличии, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда; дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.